Метою даного дослідження було провести порівняльний аналіз імунологічної реактивності в первинних та кадрових донорів залежно від донорського стажу. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що при визначенні рівнів імунокомпетентних клітин у крові первинних донорів на початковому етапі істотних відмінностей досліджуваних параметрів від контрольних показників не зафіксовано. Відбувалося невірогідне щодо вихідного рівня зниження абсолютної кількості теофілін-резистентних Т-лімфоцитів в крові (на 12,2%; р = 0,0000362) за рахунок обох імунорегуляторних субпопуляцій. На відміну від первинних, у кадрових донорів не спостерігалося істотного зменшення процентного вмісту в крові теофілін-резистентних Т-лімфоцитів і індекс імунорегуляції залишався на контрольному рівні, будучи при цьому вірогідно нижчим за аналогічний показник в первинних донорів (на 22,1%; р= 0,000385).
Целью данного исследования было провести сравнительный анализ иммунологической реактивности у первичных и кадровых доноров в зависимости от донорского стажа. В результате проведенного исследования было установлено, что при определении уровней иммунокомпетентных клеток в крови у первичных доноров на начальном этапе заболевания существенных различий исследуемых параметров от контрольных показателей не зафиксировано. Происходило недостоверное по отношению к исходному уровню снижение абсолютного количества теофиллин-резистентных Т-лимфоцитов в крови (на 12,2%, р = 0,0000362) за счет обеих иммунорегуляторных субпопуляций. В отличие от первичных, у кадровых доноров не наблюдалось существенного снижения процентного содержания в крови теофиллин-резистентных Т-лимфоцитов и индекс иммунорегуляции оставался на контрольном уровне, будучи при этом достоверно ниже аналогичного показателя у первичных доноров (на 22,1%, р = 0, 000385).